Китай як диктатор
Вже одне те, що Китай зважився зробити кроки, спрямовані на кардинальні зміни в свою користь ситуації не тільки на внутрішньому, але і на міжнародному автомобільному ринку, говорить багато про що.
Та й програма переведення автомобільного парку країни на використання нетрадиційних джерел енергії, амбітно названа керівництвом «тисячолітнім проектом», свідчить про наявність у китайської влади сильної і непохитної волі, здатної привести до швидких кардинальних змін в країні.
Саме цим визначається успішність реалізованих в Китаї проектів, які не могли б розраховувати на успіх в умовах повної свободи ринкових відносин.
Диктаторські устремління китайського керівництва поступово зміщують напрямок докладання зусиль з внутрішнього на міжнародний ринок. І це найбільш наочно простежується саме в способах реалізації «тисячолітнього проекту».
Заданий чіткий орієнтир - до 2022 року в країні виробництво автомобілів, що працюють на нових джерелах енергії, має досягти двох мільйонів одиниць. І під виконання цього завдання тут же вводяться дієві економічні стимули.
Вводячи, наприклад, спеціальні знижки на реєстрацію електромобілів, Китай не тільки показує приклад одного з шляхів стимулювання переходу автомобільної промисловості на нові джерела енергії, але й, фактично, диктує один з глобальних стандартів.
Світові автовиробники, які ще не так давно зі скепсисом ставилися до перспектив електромобілів, змушені щосили «бігти» в області розробок таких машин, щоб до потрібного часу досягти встановлених обсягів їхнього виробництва, причому, не тільки для китайського ринку.
Наприклад, Volkswagen Group заявила, що продасть у 2025 році один мільйон електромобілів, а загальний обсяг їх продажів за період 2018 - 2025 років складе три мільйона одиниць. Причому, левова частка в цій кількості припадатиме на китайський ринок, де вже є і буде надалі стійкий попит.
Навіть такий ретроград в цьому питанні, як Toyota, планує запустити по всьому світові до 2020 року десять нових моделей електромобілів, а почнеться реалізація цієї програми саме на підприємстві в Китаї, річний обсяг виробництва якого повинен до 2030 року досягти одного мільйона одиниць.
Усередині країни програма влади викликала золоту хвилю EV-стартапів - це, в першу чергу, Nio, Byton, Singulato Motors, Xiaopeng Motors (широко відомі як Xpeng) і Weltmeister (також відомі як WM Motor).
Поки вони, в основному, не відомі за кордоном, але кожна з цих компаній всерйоз розраховує повторити успіх Тесли. Багато старих китайських автовиробників теж не відмовляються від подібних амбіцій.
Але найбільш продаваний в світі електромобіль - не Tesla Model S або Nissan Leaf. Таким є корінний китаєць, утилітарний хетчбек BAIC EC180, який продається тільки на китайському ринку.
За даними галузевої аналітичної фірми Focus2Move.com, державна холдингова компанія Beijing Automotive Industry Holding продала 72 191 EC180, що допомогло зробити BAIC світовим продавцем EV в першому кварталі 2018 року.
Непрозорість і авторитарність рішень, які приймаються урядом Китаю - ризиковане поєднання для тих, хто хоче вести бізнес в цій країні.
Всі важелі управління бізнесом, від реєстрації підприємства і до встановлення тарифів, знаходяться в руках «потужних пекінських мандаринів».
Трамп назвав таку ситуацію не «вільною або чесною торгівлею», а «тупою торгівлею».
Але Трампу - Трампове, а для компаній, що бажають користуватися можливостями для заробляння грошей, наданими китайським ринком, встановлені тут правила є обов'язковими до виконання.
А оскільки привабливим для більшості іноземних компаній є не тільки автомобільний ринок Китаю, то, цілком очевидно, що під диктат пекінської влади потрапляє все більша частка зовсім не китайського бізнесу.
