Перші автомобільні кондиціонери

Людство було забезпечене способом захисту від холоду, коли первісна людина навчилася добувати вогонь. Хай не усі і не завжди, із різних причин, мали таку можливість, проте ефективний шлях вирішення цієї проблеми було винайдено.

Більш складно було захиститися від високої температури. Проте, природа і у цьому випадку щоразу приходила на допомогу: печера, погріб, заготовка льоду, холодні водоймища – все це допомагало сховатися від спеки та зберегти продукти харчування, але не вирішувало проблеми принципово.

Допитливий розум вчених та простих винахідників постійно переймався пошуком такого способу, який би був у волі людини, який би

Оволодіння керованим процесом охолодження було започатковане іще у вісімнадцятому столітті, коли розпочалися дослідження  методу охолодження поверхні під час випаровування рідини з цієї поверхні. Але пройшло століття, перш ніж у 1844 році була створена перша система кондиціонування повітря у приміщенні. Вперше ця система була застосована для кондиціонування повітря у лікарняній палаті.

Промислове виробництво систем охолодження освоювалося одночасно декількома компаніями. Завдяки банкрутству однієї із таких компаній, фактично були започатковані роботи із створення автомобільних систем кондиціонування повітря. Керівництво General Motors у 1917 році купило збанкрутілу компанію, та отримало у своє розпорядження реально працюючу технологію.
Перші кондиціонери для автомобілів складалися із труби для забору повітря, яка кріпилася ззовні на двері автомобіля (з часом її стали монтувати над спеціальним люком у даху), та резервуару з водою. Струмінь повітря випаровував воду із резервуару, завдяки цьому охолоджувався на п’ять-сім градусів та попадав у салон автомобіля охолодженим.

У тридцяті роки минулого століття ця система вже використовувалася американськими автовиробниками масово. Простота конструкції та використання простої води у якості холодагента визначали дуже незначну вартість таких «кондиціонерів». Попри незначну ефективність вони виявилися дуже живучими – їхнє виробництво було припинено аж наприкінці шістдесятих років.

Паралельно продовжувалися дослідницькі та конструкторські роботи із створення прототипу сучасного кондиціонера для автомобілів. У результаті цього у 1939 році компанія Packard почала встановлювати перший такий зразок на своїх автомобілях – найдорожчих на той час. Нововведення не прижилося через низьку надійність, великі розміри (така установка займала половину багажника) та складнощі з «управлінням». Для її вимкнення необхідно було зупинити автомобіль, відчинити багажник та зняти зі шківу ремінь приводу компресора). У 1941 році компанія відмовилася від цієї моделі.

Інші автовиробники також намагалися встановлювати на своїх автомобілях аналогічні агрегати, та їхні спроби закінчувалися нічим. І тільки у 1954 році з’явилася перша у світі система, яка забезпечувала одночасно кондиціонування, вентиляцію та обігрів у салоні автомобіля.

Китайські автовиробники з початком просування своєї продукції на зарубіжні ринки передбачали можливість комплектування кондиціонерами усіх експортних моделей. Наприклад, для Чері Амулет – першого китайського автомобіля, який поставлявся в Україну, кондиціонер пропонувався у вигляді опції.